Хорея Козацька - Вічний революціонер, аккорды песни для гитары

Вступление: 
C
 
F
 
C
 
F
 
G
 
C

C
Вічний революціонер —
C
        
E
           
F
Дух, що тіло рве до бою,
F
      
Dm
        
G
      
C
Рве за поступ, щастя й волю, —
C
      
G
      
D7
      
G
Він живе, він ще не вмер.
G
                 
C
Ні попівськії тортури,
G
           
G7
      
C
Ні тюремні царські мури,
Cm
               
G
Ані війська муштровані,
C
      
A#
   
C
  
A#
Ні гармати лаштовані,
      
C
      
D
  
F
  
C
Ні шпіонське ремесло
    
C
           
G
     
C
В гріб його ще не звело.

Він не вмер, він ще живе!
Хоч від тисяч літ родився,
То аж вчора розповився
І о власній силі йде! —
І простується, міцніє,
І спішить туди, де дніє…
Словом сильним, мов трубою,
Міліони зве з собою, —
Міліони радо йдуть,
Бо ж це голос духа чуть.

Голос духа чути скрізь:
По курних хатах мужицьких,
По варстатах ремесницьких,
По місцях недолі й сліз.
І де тільки він роздасться,
Щезнуть сльози, сум нещастя,
Сила родиться й завзяття —
Не ридать, а здобувать
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі.

Вічний революціонер —
Дух, наука, думка, воля
Не уступить пітьмі поля,
Не дасть спутатись тепер.
Розвалилась зла руїна,
Покотилася лавіна, —
І де в світі тая сила,
Щоб в бігу її спинила,
Щоб вгасила, мов огень,
Розвидняющийся день?..

Вступление: 
C
 
F
 
C
 
F
 
G
 
C

C
Вічний революціонер —
C
        
E
           
F
Дух, що тіло рве до бою,
F
      
Dm
        
G
      
C
Рве за поступ, щастя й волю, —
C
      
G
      
D7
      
G
Він живе, він ще не вмер.
G
                 
C
Ні попівськії тортури,
G
           
G7
      
C
Ні тюремні царські мури,
Cm
               
G
Ані війська муштровані,
C
      
A#
   
C
  
A#
Ні гармати лаштовані,
      
C
      
D
  
F
  
C
Ні шпіонське ремесло
    
C
           
G
     
C
В гріб його ще не звело.

Він не вмер, він ще живе!
Хоч від тисяч літ родився,
То аж вчора розповився
І о власній силі йде! —
І простується, міцніє,
І спішить туди, де дніє…
Словом сильним, мов трубою,
Міліони зве з собою, —
Міліони радо йдуть,
Бо ж це голос духа чуть.

Голос духа чути скрізь:
По курних хатах мужицьких,
По варстатах ремесницьких,
По місцях недолі й сліз.
І де тільки він роздасться,
Щезнуть сльози, сум нещастя,
Сила родиться й завзяття —
Не ридать, а здобувать
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі.

Вічний революціонер —
Дух, наука, думка, воля
Не уступить пітьмі поля,
Не дасть спутатись тепер.
Розвалилась зла руїна,
Покотилася лавіна, —
І де в світі тая сила,
Щоб в бігу її спинила,
Щоб вгасила, мов огень,
Розвидняющийся день?..